23.11.2020

Як відомо, осягнення слухачами ідейно – естетичного змісту музичного твору відбувається в процесі його сприйняття. Чим повніший і глибший цей процес, тим сильніший естетичний вплив твору на людину. Тому головним завданням музично – естетичного виховання дошкільнят є формування адекватного сприйняття ними музичних творів.

Специфіка діяльності слухачів під час сприйняття обумовлена процесуальною природою музики, що виявляється у спостереженні за розвитком образу і характеризується як активним, так і пасивним, споглядальним естетичним ставленням їх до твору. ”Від пасивного слухання до усвідомленого сприйняття і до активної участі у роботі над музичним матеріалом “ – так визначив основний шлях формування сприйняття Б. Асаф`єв. Він здійснюється “ створенням відповідної атмосфери, у якій музична свідомість(яка мислить слуховими співвідношеннями ) знаходила б живлення й інтерес.”

Музичний твір – складна динамічна система взаємопов`язаних елементів. Осягаючи музику як цілісне явище, слухач одночасно виділяє із звукового потоку певні елементи, які здаються йому найсуттєвішими. Метод моделювання виконує дві функції : по – перше, виступає для дітей як засіб пізнання музичного твору; по – друге, є інструментом контролю музичного керівника за сприйняттям дітей.

Методи моделювання музичного сприйняття рухами, графічним зображенням, малюнком, словом широко розробляються і застосовуються у практиці музичного виховання. Так, на заняттях часто використовуються тактування, прості танцювальні рухи, марширування. Вони позитивно впливають на емоційний тонус дітей, сприяють визначенню характеру музичних творів, яскравішому сприйняттю засобів музичної виразності. Кращому запам`ятовуванню і виникненню у слухачів музично - просторових асоціацій допомагає графічне зображення мелодичного рисунка ,інших елементів музичної мови. Слухаючи твір, діти можуть креслити мелодичну лінію в повітрі, стежити по підготовленому рисунку. Суть моделювання засобами малюнка полягає в тому, що діти за допомогою кольорів, їх співставлень і тонових переходів намагаються показати, що, на їх думку, хотів “намалювати” композитор, виразити характер твору і викликаний ним емоційний відгук, потім пояснити малюнок, тобто проаналізувати почуте. Найбільша відповідність суб`єктивної моделі сприйняття об`єктивному музичному образу досягається при створенні слухачами словесних моделей твору.

В результаті занять намічена загальна схема спостережень дітей за музикою, яка включає послідовні дії :

- визначення загального характеру музичного твору;

- встановлення динаміки емоційного розвитку образу, кульмінації твору ;

- характеристика окремих компонентів і їхня роль у створенні художнього образу ;

- визначення ідейно – естетичного змісту твору( образна думка композитора.)

Практика застосування методу моделювання показує його високу ефективність. У поєднанні з традиційними методами формування музичного сприйняття, які увібрали в себе багаторічний досвід педагогів - музикантів, він служить посиленню і збагаченню цих методів.